Перейти до контенту

Про ліцей

Історія створення опорного закладу              "Котівський ліцей Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області"

Є в Рівненському районі село Котів. Ще 50 років назад воно розташовувалося воно в лісі за річкою Горинь. У 1950 році жителі села були депортовані та переселені на територію колишнього царського полігону. Село отримало назву Котів, попереднє його розташування — Старий Котів. За умовами Ризького мирного договору у 1921 році село Котів перейшло до Польщі. Сюди перемістилися осадники.

Село належало до осади Гілеревої. У селі була чотирикласна школа, яка розміщувалася в хаті Денищука Григорія Петровича. Це була школа для дітей українців. Поляки мали свою школу в сусідньому селі Майдан. Вона була семирічною. Навчання велося на польській мові. Школа була платна. В школі для дітей українців викладали вчителі українською мовою, лише історія Польщі вивчалася польською мовою. Навчання було безкоштовним. Діти вивчали елементаж (польська мова), руську мову (українська мова), рахунки () математика, 2 рази на тиждень (у суботу і середу) приходив священик.

1 клас — «Буквар», 2 клас — «Книжечка», 3 клас — «Життя і праця», 4 клас — «Промінь». На початку і в кінці уроку молилися. В кінці уроку хлопці та дівчати кланялися вчителю. Українські діти віталися: «Добрий день», а потім ? польські хлопці вставали і говорили «День добрий». До сільського голосно говорити, а тим більше кричати чи бігати. В 1944 році, відступаючи німецькі загарбники спалили школу. Після звільнення села радянськими військами навчання в селі було відновлене. Діти навчалися в одній із хат поки не збудували школи. Школа була дерев'яною. Мала два поверхи. Навчала дітей Неліда Ольга Іллівна.

В 1950 році село було переведене на нове місце. Село назвали Котів, а за попереднім селом збереглася назва Старий Котів. На новому місці в полі збудували школу. Завідував школою Бичковський Борис, українську мову викладала Матвієнко Ніна Олександрівна. Жилі вчителі на квартирі Пацюка Степана Мусійовича. Вчителька історії із Рисвянської школи Галина Феодосіївна проводила політгурток «Просвіта». На засіданнях гуртка ознайомлювали з історією України, природними умовами, географією України.

Після війни в школі навчалося багато переростків. Не завжди була хороша дисципліна.

До виховних позакласних заходів залучалася молодь. Часто організовувалися концерти. Серед активістів молодих були: Денищук Феодосій Талимонович (грав на гармошці), Жовтуля Володимир Іванович (грав на мандалині). Рогальський Федір (грав на гітарі). В концертах брали

В.1967 році директором Котівської початкової школи було призначено Янчука Євгена Андрійовича. В школі навчалося близько 50 дітей, а учні 5-10 класів змушені були відвідувати школу у сусідніх селах (Шубків, Рисвянка). Саме тому з ініціативи Янчука Є. А. та при активній участі жителів села в 1972 році було збудовано сучасну двоповерхову будівлю Котівської середньої школи.

Гордість ліцею

  • Трофімчук Володимир Миколайович — викладач РДГУ, аспірант Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова в м. Київ;
  • Глущук Григорій — підполковник ЗСУ;
  • Шукапюк Іван — підполковник ЗСУ;
  • Лецкалюк Микола — полковник ЗСУ;
  • Потурай Микола — полковник ЗСУ.
  • 30 випускників стали вчителями.

Ліцей успішної особистості переглянути